Урок історичної пам’яті
Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи,
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно,
Моя Батьківщино!
З нагоди великого свята - Дня Соборності України в школі пройшов урок історичної пам’яті «Україна – єдина країна».
Саме 22 січня 1919 року на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів… (історична довідка від шкільного бібліотекаря Ярош Т.І.)
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить,
Нам берегти тебе, Соборну і єдину,
І нам твою історію творить!
Україна…золота, чарівна сторона. Земля , що рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народився, живеш. Тож під час уроку учні слухали сучасні вірші та пісні про Соборність та Свободу.
Поезії, продекламовані учнями, були присвячені і теперішній ситуації в країні, тож нікого не залишили байдужими.
Стискає в грудях біль проклятий,
І ллються сльози без кінця,
Як думаю, що ті солдати,
Ідуть туди без вороття.
Війна! Війна – страшнії муки.
Навіщо ти ввірвалась у наш дім?
Всі радощі давно забуті,
Лиш темнота і горе в нім.
Війна… навіщо ти…війна.