Єдиний урок патріотизму

 Завдання кожного справжнього громадянина України — знати, поважати символи своєї держави, не дозволяти глумитися над ними, гордитися тим, що ми живемо у вільній державі, маємо свої символи, закони, свою мову і культуру.

У рік такого поважного ювілею – 150 років з дня написання вірша «Ще не вмерла Україна і слава і воля» важливо було згадати подробиці створення гімну та цікаві моменти з історії його написання.

Яскравим виявом патріотично - національних почуттів українців стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому твору не судилася така велична і трагічна доля. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України. А трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, забороняли, знищували - але не знищили.

Функцію національного гімну пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала протягом усього часу існування Української держави. Однак державне затвердження отримала лише згодом - 15 березня 1939 року - як офіційний гімн Карпатської України, що виникла у 1939 році. Цим актом було підкреслено зв'язок традицій державності України. Але, на жаль, Карпатська Україна проіснувала недовго. Разом з її упадком гімн «Ще не вмерла Україна» був заборонений. Та настав час відродження, воскресіння.  Це сталося 28 червня 1996 року в день прийняття Основного Закону - Конституції України. В ст. 20 цього документу записано: «Державними символами України є Державний прапор України, Державний герб, Державний гімн України».

Воскресла Україна, відроджуються національні традиції, її символіка, патріотичні і духовні гімни, а серед них і «Ще не вмерла Україна». Тисячі і тисячі вірних синів народу з цією піснею на устах боролися за волю України. А сьогодні - це символ, який затверджений Конституцією України.